Регистрация!
Регистрация на myJulia.ru даст вам множество преимуществ.
Хочу зарегистрироваться Рубрики статей: |
Главная
>
Фото
>
Альбомы пользователя Либерполли
>
Наш Приморский край (мои и не мои фоты из редакционного архива)
Фото«Скалы Крейсер в море у бухты Трёхозёрье. Фото В. Манаева»
Рейтинг: +6 Отправить другуСсылка и анонс этого материала будут отправлены вашему другу по электронной почте. |
||||||||||||||||||
© 2008-2024, myJulia.ru, проект группы «МедиаФорт»
Перепечатка материалов разрешена только с непосредственной ссылкой на http://www.myJulia.ru/
Руководитель проекта: Джанетта Каменецкая aka Skarlet — info@myjulia.ru Директор по спецпроектам: Марина Тумовская По общим и административным вопросам обращайтесь ivlim@ivlim.ru Вопросы создания и продвижения сайтов — design@ivlim.ru Реклама на сайте - info@mediafort.ru |
Комментарии:
Если и раньше военнослужащие ездили(летали) с семьями в европейскую часть Союза раз в 2-3года, то сейчас, наверное, они об этом только мечтают... Как всё изменилось...
Доїхали; тієї рідної мови... ("и" читается как "ы", "є"(оборотное "э") - как "е", "і" - как "и", "е" - как "э", "ї" - "йи"... Дима(укр. ДмитрО), попробуйте(спрОбуйте) прочитать(прочитАти) стихи(віршІ), я уверена(впЕвнена), сможете(зможете) и все поймёте(і все зрозумІєте)!
РІДНА МОВА
По-своєму кожна
Пташина співає,
По-своєму кожен
Народ розмовляє.
У мене й народу мого
Українська є мова чудова,
Своя, материнська.
По світу її,
Як святиню, нестиму
Допоки живу,
В чистоті берегтиму,
З Любов’ю сердечною,
Вірністю сина.
Ця мова для мене,
Як мати, єдина.
(С. Жупанин)
У нас молодёжь не может найти себе достойную работу, а после сорока - вообще, на тебя не смотрят как на работника... Судя по рассказам друзей и знакомых, сейчас повсюду у простого человека одни и те же проблемы. Может, получится просто приехать на землю предков, чтобы зарядиться энергетикой и увидеть воочию те места, откуда пошёл ваш род...
Предлагаю вам, Дима, почитать стихотворение Т.Шевченко (ПропонУю вам, Дмитро, прочитАти вірш Т. Шевченка) и таким образом прикоснуться к истории и душе народа (і такИм чИном доторкнУтися до історії та душі народу). Стихотворению уже более 150лет , а ничего с тех пор не изменилось (ВіршУ вже більш 150рОкІв, а нічОго з тих пір не змінИлося)...
"І виріс я на чужині,
І сивію в чужому краї:
То одинокому мені
Здається — кращого немає
Нічого в Бога, як Дніпро
Та наша славная країна...
Аж бачу, там тілько добро,
Де нас нема. В лиху годину,
Якось недавно довелось
Мені заїхать в Україну,
У те найкращеє село...
У те, де мати повивала
Мене малого і вночі
На свічку Богу заробляла;
Поклони тяжкії б’ючи
Пречистій ставила, молила,
Щоб доля добрая любила
Її дитину... Добре, мамо,
Що ти зараннє спать лягла,
А то б ти Бога прокляла
За мій талан.
Аж страх погано
У тім хорошому селі:
Чорніше чорної землі
Блукають люди; повсихали
Сади зелені, погнили
Біленькі хати, повалялись,
Стави бур’яном поросли.
Село неначе погоріло,
Неначе люди подуріли,
Німі на панщину ідуть
І діточок своїх ведуть!..
............................................
І я, заплакавши, назад
Поїхав знову на чужину.
І не в однім отім селі,
А скрізь на славній Україні
Людей у ярма запрягли
Пани лукаві... Гинуть! Гинуть!
У ярмах лицарські сини,
А препоганії пани
Жидам, братам своїм хорошим
Останні продають штани...
Погано дуже, страх погано
В оцій пустині пропадать.
А ще поганше на Украйні
Дивитись, плакать — і мовчать!
А як не бачиш того лиха,
То скрізь здається любо, тихо,
І на Україні добро.
Меж горами старий Дніпро,
Неначе в молоці дитина,
Красується, любується
На всю Україну.
А понад ним зеленіють
Широкії села,
А у селах у веселих
І люде веселі.
Воно б може так і сталось,
Якби не осталось
Сліду панського в Украйні."
Оставить свой комментарий