из украiнського фольклору

Вот нашла в своем блокнотике за 1983 год... Как называется стих ! не знаю, кто писал - тоже не знаю... Так, плачь мужика...
ЯКIЙ Я БАГАТИЙ I ВСЕ В МЕНЕ Е,
I ВСЕ ХАРАШО, ТIЛЬКI ВIН НЕ ВСТАЕ...
ТАКЕ Ж МЕНI ГОРЕ, ХОЧЬ С ХАТИ ТIКАЙ,
А ЖИНКА ТАКА, ЩО ДАВАЙ ТА ДАВАЙ...

ВСТАЕ СПОЗАРАНКУ, НА МЕНЕ БУРЧИТЬ,
КУРЕЙ IЙ НЕ НАДА, НА СУЧКУ ВОРЧIТЬ,
СОБАКУ НЕ ЛЮБЕ, КОТА ВОНА Б’Е
I ВСЕ IЗ-ЗА ТОГО, ЩО ВIН НЕ ВСТАЕ...

ЗАВЖДИ ВСПОМIНАЮ, ЯК ВIН ЩЕ ВСТАВАВ,
СМIХ, ГОМОН У ХАТI ЧАСТЕНЬКО БУВАВ,
СМIЯЛАСЯ ЖIНКА, СМIЯВСЯ I Я,
I ДУМАВ - СЧАСЛИВАЯ ДОЛЯ МОЯ !

В КРОВАТI ЛЕЖУ - ВОНА ВСЕ ПОДАЕ,
I КУРОЧКУ ЖАРЕ, ГОРIЛКУ ДАЕ...
ТЕПЕР ЖЕ, ГАДЮКА, У МОРДУ ПЛЮЕ,
И ВСЕ IЗ-ЗА ТОГО, ШО ВIН НЕ ВСТАЕ !

НЕ РАЗ ВСПОМИНАЮ, ЯК РАНIШ БУЛО-
ЯК ПАЛКУ КИДАЮ, АЖ В СIНЯХ ГУЛО...
РАДА БУЛА ЖIНКА, I Я НЕ СКУЧАВ-
МИНУЛО ТО ВРЕМ’Я, ЯК ВIН ВИРУЧАВ...

I ЩО МЕНI ДЕЛАТЬ, I ЯК МЕНI ЖIТЬ ?
С СОБОЮ ПОКIНЧИТЬ, ЧI ЖIНКУ ВБИТЬ?
С ДРУГИМИ ГУЛЯЕ, МЕНЕ ВОНА БЋЕ,
А ВСЕ IЗ-ЗА ТОГО, ЩО ВIН НЕ ВСТАЕ...

Пробачьте за грамоту, в мене на "КЛАВЕ" немае
украiнськоi транскрипцiи...
С любовью к всем украинцам в день
НЕЗАЛЕЖНIСТI из УЗБЕКИСТАНУ...