Сповідь

О,скільки марних років пролетіло
Допоки аж тебе я не зустріла
А серце так кохатися хотіло
Душа між тим тихесенько боліла.

Я прагнула взаємної любові
Оспіваної десь на Люкс-FM
І замість сліз холодна крапля крові
Хотілося кохання "на совсем".

Тебе зустрівши дякувалв Богу
Бо ти лише єдиний екземпляр
А я для тебе послужить зуміла
Як одноразовий малесенький футляр.

Футляр для поцілунків та обіймів
По-чоловічому інтимних забаганок
Футляр вже для знецінених речей
Порожніх та розбитих кимось склянок.

Щодня одну лиш відповідь шукала
У прірві висохлих своїх надій
-Чому о,Боже так його кохала
І розчинялася у вирі цих подій.

В твоїх руках була маріонеткой
І вдовольняла всі твої потреби
Готова бути рижой і брюнеткой
Аби це тобі дійсно було треба.

Та все ж таки тобі було замало
Мого кохання,тіла та долонь
Ти завжди був криницею з водою
А я була багаттям де вогонь.

Ні,я знаю ти мені не зрадив
Я розумію-просто не кохав...
Байдужістю своєю дуже вабив
Та сили почуттів моїх не знав...