Самотній ворон

Ми розійшлися так давно,

Я відпустив та серце відпускать не хоче,

Не знаю чи кохання вже пройшло,

Мені б поглянуть в твої очі.

Хотів забути та дарма,

Мені ти снилась дуже часто,

Чи я ж у тім тепер вина,

Що ми з тобою вже давно не разом.

Я зливсь, мабуть, ненавидів, кохав,

Боліло і від зради і від втрати,

Тобі я вірив і від тебе цього не чекав,

без тебе зле, приречений страждати.

Можливо, вибачити навіть зміг,

Хай не тепер, колись напевно,

Та всі слова мої для тебе сміх,

Ніщо тебе до мене вже не верне.