Зрада

Тебе кохав я день за днем.
Твоя усмішка, очі, губи.
І кожен день хотілось мені бути,
Сумне життя моє наповнилось вогнем,
Душі цього ніколи не забути,
Та це кохання привело мене до згуби.

Краса зірок...твоя краса... ці почуття!
Я жив лише заради тебе.
Буття жорстокого забувши правила,
Тримав у серці віру без кінця...
І так жорстоко ти мене поранила!
У саме пекло я спустився з неба.

Навіщо душу мою обпекла?
Чи обділив колись тебе любов’ю?
Чи може знехтував твоїми примхами?
Зрада...Немов стрілою серце розірвала!
Із байдуже терновими думками
Ти усміхалась над моєю кров’ю.

Фізично вижив, а душа померла,
Не хочу більше падати під долю.
І все-таки пробачу я тобі,
Надіюсь,совість твоя ще не повністю завмерла.
Заплющу очі , постараюсь все забути в сні.
Що народилось в серці , зогнило у болю.