Життя

Життя через рожеву призму, або завуальована реальність
Я знову і знову переконуюся, що ми, люди, бачимо лише те, що хочемо бачити… Нам подобається носити рожеві окуляри з товстими скельцями, щоб навіть один промінець не зміг через них пробитися…

Часто читаючи казки чи дивлячись «фантастично щасливі» фільми, ми починаємо вірити, що живемо у казці. І практично забуваємо, що це все лише «щасливі» окуляри. Ми надіємося, що все в житті буде добре, що як і в тих фільмах, і казках все закінчиться «happy end»…
Ми прокидаємося вранці, бачимо чисте блакитне небо, промінець сонця, що виграє на нашому обличчі і уявляємо, що зараз літо… І відганяємо геть думки про реальність, що на вулиці зима і просто 27-градусний мороз… Ми сприймаємо лише ту частину реальності, яка нам подобається, а все інше – відкидаємо… Але від того, що ми відкидаємо частину реальності, вона не зникає! Ми тішимо себе ілюзіями у всіх сферах життя… Маючи друзів ми переконуємо себе, що він чи вона є добрими, вірними, чесними, щирими… І проганяємо геть думки, які показують нам реальність. Застерігають нас, що це лише оболонка, така приваблива, це лише ілюзії… А в середині зарозуміла, егоїстична, розбещена особа… Але ми вперто кричимо «Ні!» цим думкам, відганяючи їх подалі.

Але навіть живучи ілюзіями, ми підсвідомо розуміємо, що граємо у небезпечну гру, не знаючи правил, розуміємо, що рано чи пізно прийдеться зняти окуляри і подивитися на світ тверезими очима… Коли ж приходить час, і ми усвідомлюємо, що окуляри починають втрачати рожеве забарвлення, ми судорожно починаємо шукати нові і, знайшовши, полегшено видихаємо, знову дивлячись на світ крізь рожеву призму… Бо.. нас так влаштовує! Постійна посмішка на обличчі, звична фраза «Все окей!». Та від того, що ми не хочемо бачити реальність, заперечуємо її, вона нікуди не зникає, а затягує нас все тугіше у свої тенета… Зняти окуляри? Це на перший погляд так безглуздо та навіть страшно… Але це обов’язкова умова, щоб стати щасливою людиною, щоб ночами не мучили думки про справжню, відкинуту нами ж реальність…

P.S.: Я не маю на увазі, що знявши окуляри, ми побачимо світ у темних тонах. Ні! Світ кольоровий… Так, бувають і сірі тони, але є і багато світлих, яскравих, дійсно щасливих днів!!! Непідроблених крізь призму ілюзій, а дійсно справжніх хвилин життя, якими ми можемо насолоджуватися без усіляких докорів сумління!!!