Регистрация!
Регистрация на myJulia.ru даст вам множество преимуществ.
Хочу зарегистрироваться Рубрики статей: |
Тікають
Тікають. І знову тікають
Із рідних хатин, за кордон, до чужих. Десь кращої долі постійно шукають, Її не пізнавши на рідній землі. Мине рік, і два, і десятки ще років І забудуть вони ніжний спів солов’я, Зітруться із пам’яті сонця заходи На вечірньому небі за поле зерна. І не будуть вони в темну ніч на Купала Пускати вінки у швиденькі струмки, І не будуть вони з колядою ходити В вечір зимовий під спів хоровий. Зате будуть в них гроші: копійка чи двадцять, А може і навіть «зелених» мішок. Впливових знайомих, десь так кільканадцять І квиточок додому, на старенький вагон. І лише коли ніч тихо ляже на землю, Будуть спати вони і здригнуться вві сні: Схилилась верба, у садочку хатина. Її ти покинув, вона тебе – ні. Рейтинг: +7 Отправить другуСсылка и анонс этого материала будут отправлены вашему другу по электронной почте. |
© 2008-2024, myJulia.ru, проект группы «МедиаФорт»
Перепечатка материалов разрешена только с непосредственной ссылкой на http://www.myJulia.ru/
Руководитель проекта: Джанетта Каменецкая aka Skarlet — info@myjulia.ru Директор по спецпроектам: Марина Тумовская По общим и административным вопросам обращайтесь ivlim@ivlim.ru Вопросы создания и продвижения сайтов — design@ivlim.ru Реклама на сайте - info@mediafort.ru |
Комментарии:
Повністю згодна з Вами. На що не підеш ради щастя своїх близьких...
Хоч як-всеодно і там ми чужі,хоч є можливість заробити і допомогти сім"ї.
Син також емігрував за кордон тільки через те,що не було роботи-спробував все,що тільки можна.
Може у великих містах по-іншому...
Цікаво,чи буде ще що красти через 10 років!
Оставить свой комментарий